|
|
| |
|
Інтерв'ю
з екс-першим заступником голови Державної пробірної служби Яриною Володимиром Дмитровичем
 Ярина Володимир Дмитрович.
Перший заступник голови
Державної пробірної служби
з 2000 по 2010 роки. |
Володимире Дмитровичу, Указом Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну пробірну службу України як центральний орган виконавчої влади. Як Ви оцінюєте таке рішення Президента України?
По-перше хочу сказати, що система органів виконавчої влади давно потребувала удосконалення в частині приведення їх до єдиних підходів реалізації функцій, покладених на державу.
Така кількість органів державної влади з незрозумілими повноваженнями і дублюванням функцій, напевно, не існувала в жодній цивілізованій країні світу.
Тому я цілком підтримую рішення Президента, яке нарешті утворило чітку структуру і систему взаємовідносин між державними органами у виконавчій гілці влади.
Важливим є і прийнятий Верховною Радою України Закон "Про центральні органи виконавчої влади" яким фактично пошагово прописано організацію діяльності міністерств та центральних органів виконавчої влади.
Щодо утворення Державної пробірної служби України як центрального органу виконавчої влади нагадаю, що у березні 1999 року Указом Президента України "Про зміни в системі центральних органів виконавчої влади України" Державна пробірна палата України вже набувала статусу центрального органу виконавчої влади. Однак, кризові явища в економіці того часу та відсутність стратегічного бачення розвитку системи органів виконавчої влади не дало завершити адміністративну реформу.
На сьогодні Президенту України вдалося зробити те, до чого Україна йшла весь час своєї незалежності. На мою думку, утворення Державної пробірної служби України у новому статусі – це послідовний та виважений крок у забезпеченні цілісності та єдності системи державного пробірного контролю в цілому.
На Вашу думку, функції покладені на Державну пробірну службу України відповідно до її Положення, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 461/2011 забезпечать ефективний захист державних і суспільних інтересів у сфері обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння?
Дуже важко спрогнозувати ефективність діяльності організації лише за функціями, що на неї покладені. Для цього ще потрібні визначення пріоритетів, раціональне планування, контроль за їх виконанням, фінансові та людські ресурси.
Тим не менш зауважу, що зміст функцій, визначений в новому положенні про Службу, в повній мірі дає підґрунтя для належної реалізації державної політики у сфері державного пробірного контролю.
В першу чергу, переваги нового положення я бачу в тому, що обов’язки та повноваження Служби більш детально конкретизовані і враховують всі аспекти її діяльності.
Дуже важливим є чітке зазначення, що Служба забезпечує здійснення клеймування ювелірних та побутових виробів, виготовлених з дорогоцінних металів, оскільки це є невід'ємною складовою пробірного контролю як такого. Хочу акцентувати також на визначену у положенні норму про те, що у сфері управління Служби діють державні установи пробірного контролю. Це безумовно позитивний крок до утворення нерозривної ланки між контрольно-наглядовими функціями Служби та експертно-пробірними роботами в органах, які здійснюють державний пробірний контроль.
Не менш важливими є зазначені у положенні питання наукової, науково-технічної, інформаційної, та видавничої діяльності, а також створення і впровадження сучасних інформаційних технологій та комп'ютерних мереж у сфері державного пробірного контролю
В цілому я оцінюю прийняття нового положення Служби як позитивний крок для подальшого розвитку та удосконалення системи державного пробірного контролю в Україні.
Як ви знаєте, на сьогодні відмінено ліцензування господарської діяльності, пов’язаної з виробництвом та реалізацією виробів з дорогоцінних металів. Наскільки це вплине на розвиток ювелірного ринку і на дієвість виконання контрольних функцій держави у цій сфері?
В цьому питанні не все однозначно. З одного боку дійсно необхідно зменшувати регуляторний вплив на суб’єктів ювелірного бізнесу, особливо в умовах фінансової кризи. З іншого – слід розуміти, що вироби із дорогоцінних металів є досить специфічним товаром. Це пов’язано із складністю визначення їх якості безпосередньо споживачем. Споживач не може визначити якість і властивості такого товару за допомогою тактильних, візуальних або інших досліджень органами відчуттів притаманними людині. Тому впевненість у якості виробів із дорогоцінних металів залежить від довіри до виробника та контрольних функцій держави.
За умови відміни ліцензування держава фактично втрачає одну із ланок контролю та впливу на суб’єктів господарювання в частині виготовлювати і реалізації більш якісної ювелірної продукції. В таких умовах слід посилювати складову контролю за якістю виробів з дорогоцінних металів на етапі виконання експертно-пробірних робіт.
Крім цього, при відсутності ліцензування постає проблема встановлення наявної чисельності суб’єктів господарювання задіяних у ювелірному бізнесі, що перешкоджає ефективному плануванню перевірок їх діяльності.
Безумовно відміна ліцензування надасть певний поштовх для розвитку ювелірного ринку. Однак слід взяти до уваги вірогідність появи виробників, що просто не спроможні виготовляти якісну ювелірну продукцію, яка в свою чергу буде мати меншу ціну. Оскільки споживач не може самостійно визначити якість ювелірного виробу він звертатиме увагу саме на ціну. У такому випадку вітчизняні виробники якісної ювелірної продукції будуть в нерівних умовах і змушені приймати рішення або про зменшення прибутку або про зниження якості продукції. Враховуючи, що на зменшення ціни підприємці йдуть вкрай не охоче, можна очікувати загальне погіршення якості ювелірних виробів.
Але останні рішення влади, пов’язані, зокрема, з підвищенням статусу Служби та посиленням контрольно-наглядової діяльності за рахунок більш чіткого визначення функцій за цим напрямом у новому положенні про Службу, а також запровадженням реєстрації суб’єктів ювелірного бізнесу дають привід до більш оптимістичних прогнозів.
Які першочергові заходи Ви би порадили здійснити у напрямку реалізації реформування системи державного пробірного контролю в Україні?
Насамперед необхідно визначити пріоритетні напрями діяльності та подальшого розвитку системи державного пробірного. До таких пріоритетних напрямів можна віднести наступне:
1. Створення єдиної та цілісної системи державного пробірного контролю, що передбачає:
- створення нерозривної ланки контролю за якістю виробів з дорогоцінних металів;
- законодавче врегулювання єдиних підходів до реалізації державної політики в сфері державного пробірного контролю;
- створення цілісної ланки контролю за якістю виробів з дорогоцінних металів та їх стандартизації;
- розширення межі застосування галузевих стандартів.
2. Підвищення результативності здійснення контролю за виробництвом та операціями з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням та виробами з них, що передбачає:
- внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності" щодо включення заходів з контролю за якістю виробів із дорогоцінних металів до переліку відносин на які дія цього закону не поширюється;
- запровадження знаків посвідчення для не виробників ювелірної продукції;
- перегляд нормативних актів Міністерства фінансів України щодо здійснення операцій з дорогоцінними металам, у тому числі щодо звітності суб’єктів господарювання;
- посилення адміністративної відповідальності за порушення організації та ведення оперативного і бухгалтерського обліку дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та виробів з них;
- запровадження обміну оперативною та аналітичною інформацією з органами виконавчої влади, які відповідно до своїх функціональних повноважень отримують дані про обіг дорогоцінних металів в Україні.
3. Удосконалення якості виконання експертно-пробірних робіт, що передбачає:
- запровадження новітніх технологій та сучасного обладнання для виконання експертно-пробірних робіт, у тому числі за результатами наукових досліджень;
- системний аналіз виробничої діяльності органів, які здійснюють державний пробірний контроль;
- підвищення кваліфікації працівників органів, які здійснюють державний пробірний контроль;
- ініціювання виготовлення на базі одного з державних підприємств стандартних сплавів з дорогоцінних металів;
- координація національної програми міжлабораторних порівнянь результатів вимірювання;
- удосконалення існуючих та розробка нових стандартів у сфері здійснення державного пробірного контролю.
4. Інтеграція до світового співтовариства, що передбачає:
- участь у засіданнях Міжнародної асоціації пробірних служб та Постійного комітету Конвенції з випробування і клеймування;
- прискорення приєднання України до Конвенції з випробування і клеймування;
- гармонізацію міжнародних стандартів;
- акредитацію у відповідності з міжнародними стандартами лабораторій казенних підприємств пробірного контролю;
- участь у міжнародній програмі міжлабораторних порівнянь результатів вимірювання Round Robin.
5. Просвітницька діяльність, що передбачає:
- видання спеціалізованої літератури з питань пробірного контролю;
- друкування у виданнях засобів масової інформації про діяльність системи державного пробірного контролю в Україні;
- навчально-методичну підтримку спеціалізації з експертизи товарів та послуг у Центрі післядипломної освіти та магістерських програм Інституту вищої кваліфікації Київського національного торговельно-економічного університету;
- співпрацю з професійними та громадськими організаціями у ювелірній сфері;
- підвищення кваліфікації, проведення семінарів, конференцій тощо з питань провадження державного пробірного контролю.
Це ті пріоритети, які, так би мовити, лежать на поверхні і потребують початку їх реалізації вже зараз. Сама стратегія подальшого розвитку системи державного пробірного контролю повинна розроблятись на роки вперед з урахуванням як пріоритетів на сьогодення так і враховуючи тенденції, зміни у ювелірній галузі та досвід розвинутих країн.
Інтерв'ю вів головний експерт ДПС А. Кисіль
|
|
 |
 |
.gif) |
|
|
